Відомий тренер В’ячеслав Грозний висловив свою думку щодо причин невдач українських клубів у єврокубках, а також розповів, чи вплинуть проблеми Віктора Циганкова, Анатолія Трубіна і Олексія Гуцуляка на гру збірної України у Лізі націй.
В’ячеслав Грозний. Фото — В. Раснер
— В’ячеславе Вікторовичу, одразу три клуби припинили боротьбу в Лізі конференцій, хоча сподівання були іншими. Це справді настільки низько впав рівень українського футболу?
— Це свідчить про те, що футбол не завжди справедливий. Якщо бути справедливим, то сьогодні ми мали б спостерігати за матчами і «Динамо», і «Полісся» з ЛНЗ. Згадаймо, як пройшли матчі, в яких ці клуби зазнали поразок.
«Динамо», хоч і після серії пенальті, але пройшло «Універсітатю». Наступний суперник, ПАОК, достатньо хороша команда. Поступившись 2:3, гра мала скластися й на нашу користь. Прекрасно, слід віддати належне, зіграв Константеліас, який після цих ігор перейшов до дортмундської «Борусії». Кияни ж не реалізували низку слушних нагод для взяття воріт. Не пощастило.
Ми нещодавно спостерігали за матчем на Суперкубок УЄФА, в якому 19-річний півзахисник «Астон Вілли» Джордж Хеммінгз не реалізував низку моментів і володарем трофею став «Парі Сен-Жермен». Юний Браян Маджо відзначився одного разу, але міг забивати більше. Так само й нашим командам не вистачило везіння. Вони грали достатньо солідно.
«Полісся» в матчі з Копенгагеном мало забивати раніше. Майже весь другий тайм наша команда мала чисельну перевагу, контролювала гру. Данці, звісно, більш титулований клуб, але «Полісся» могло їх проходити. ЛНЗ поступився «Генту» в серії післяматчевих пенальті. Це — лотерея.
«Динамо» в зустрічі з «Карабахом» могло зіграти надійніше в низці епізодів, хоча доля протистояння мала бути вирішена в умовно домашньому матчі. Не було фарту. Так трапляється.
І не забувайте, скільки років ми вже не проводимо матчі на своїх стадіонах. Наші суперники заздалегідь мають перевагу. Рівень команд, звичайно, не такий, як до ковіду, коли «Шахтар», «Динамо», «Металіст», «Дніпро» боролися за європейські трофеї. Тоді до нас їхали дуже кваліфіковані легіонери. Проте й зараз не треба сипати на голову попіл. Якщо взяти останні сім років, то «Шахтар» є постійним учасником групових етапів Ліги чемпіонів і Ліги Європи. «Динамо» п’ять разів грало в групах, «Зоря» — тричі.
— І склади були переважно без легіонерів.
— Бо зірковий легіонер під час війни в Україну не приїде. На мою думку, ФІФА й УЄФА зробили велику помилку, дозволивши іноземним гравцям з клубів української Прем’єр-ліги розірвати контракти. Потрібно було зробити так, що контракт продовжується на термін, на який гравець іде в ту чи іншу команду. Враховуючи обставини, футболіст міг піти, але контракти мали залишатися що в «Шахтарі», що в «Динамо» чи інших клубах. Бо їх купляли, їх виховували, а вони пішли безкоштовно. Гадаю, це справа рук агентів, які пробили рішення на свою користь.
— Наші команди ще й залишилися на певний час без резервістів. Війна розкидала по світу тисячі юних гравців.
— Була порушена система підготовки. Не може 17-річний гравець одразу заграти в основному складі. Йому треба закріпитися в команді 19-річних, потім — молодіжний і основний склад. Перспективні гравці роз’їхалися, тепер ми їх бачимо в «Барселоні», «Байєрі», «Ювентусі» тощо. Не виключено, що вони можуть і громадянство змінити. А наші клуби почали з початку шукати молодь. На підготовку футболіста потрібен час.
І не треба забувати, що бюджети клубів стали меншими. Наразі ми не в змозі вийти на той рівень, який був до війни.
— Українці також покидають нашу Прем’єр-лігу.
— Це нормально. Їхній рівень в «Евертоні», «Парі Сен-Жермен», «Челсі», «Бенфіці», «Брентфорді», «Реалі» чи «Манчестер Сіті» зростає. Повертаючись у збірну, вони мають серйозний рівень ігрової практики в Англії, Італії, Португалії, Франції та інших країнах. Національній збірній це йде на користь.
— Втім, з іншого боку, невихід наших команд в основну сітку єврокубків не йде на користь збірній України.
— На даний момент більшість гравців збірної України грають за кордоном. А якби всі наші команди пройшли далі — ми б казали, що класно — рівень чемпіонату України став вищим. Це не зовсім так. Але зараз українські футболісти отримали шанс, якого вони не мали раніше, коли багато ігрових позицій закривали легіонери. «Шахтар» — це виняток. Він бере молодих гравців, доводить до певного рівня й дає йому можливість заявити про себе в топових чемпіонатах. Так влаштований менеджмент клубу. В інших командах роблять ставку на виховання власного резерву.
У тому ж «Динамо». Молодь має шанс заграти в першій команді, і ми бачимо, що результати є. Коли Мірча Луческу прийшов, то сказав, що ми повинні створити умови для команд усіх вікових груп, щоб українські футболісти швидше прогресували. Система інша. На місце Ярмоленка приходить Циганков, на місце Циганкова награвали Цітаішвілі, але він, на жаль, обрав інший шлях. Пішов Ванат, який був найкращим бомбардиром чемпіонату, з’явився Пономаренко. Ярмоленка для чого повернули? Щоб він допомагав молодим гравцям швидше адаптуватися в дорослому футболі.
А те, що один «Шахтар» залишився в єврокубках… В останні роки наших представників у групових раундах було не більше двох. Звичайно, хотілося б чотири — це й досвід для тренерів, футболістів. Обставини, на жаль, склалися по-іншому.
— В’ячеславе Вікторовичу, що очікуєте від поточного чемпіонату України?
— Передбачаю підвищення рівня. З’являються самобутні команди. Ротань в «Поліссі» прагне грати на контролі м’яча, Пономарьова в ЛНЗ цікавить пресинг, гра на «нуль». Ці команди отримали досвід гри в єврокубках. Минулого року критикували «Карпати», а вони зараз в лідерах.
Критикували «Рух» за відмову грати в Прем’єр-лізі. Проте в нього інше завдання. Григорій Козловський вклав кошти в інфраструктуру, і вони дуже серйозно ставляться до виховання молоді. В академії клубу викладання буде здійснюватися двома мовами — українською й англійською. Щоб молодь була адаптована до життя, зокрема, в закордонних командах.
Мільярдер Віктор Носов, очільник «Харкова». Він же не буде пасти задніх, завдання — максимальні.
— Ще «Кривбас» раніше грав м’язами.
— Зараз, мені здається, там готують футболістів для внутрішнього чемпіонату. У них тренер іноземець, Патрік ван Леувен. Досвідчений, знає мови, футбольні ринки. І попит на футболістів Кривбаса в українському чемпіонаті є. Чемпіонат стане конкурентнішим однозначно, побачимо й нові імена, бо додається першість U-21.
— За місяць — Ліга націй. Тим часом у наших легіонерів виникли проблеми — Циганков не може порозумітися з керівництвом «Жирони», Трубін втратив місце в основному складі «Бенфіки», Судакова критикують, Гуцуляк без клубу, багато гравців змінили чи змінюють команди. Як тренерам національної збірної виходити з цієї ситуації?
— Я особливих проблем не бачу. Щодо Циганкова, то він не відмовлявся виходити на поле за Жирону. ЗМІ, наскільки мені відомо, неправильно подали інформацію. Коли йому сказали готуватися, він практично переодягнувся, а центральний захисник в цей час дістає травму. Тренер вирішив зміцнити захист, а це була п’ята заміна. Крім того, у Віктора була домовленість, що він не гратиме в Сегунді. Гадаю, найближчим часом він укладе контракт з Еспаньйолом і з Каталонії нікуди не поїде. Так само і Ванат. Якщо стоятиме завдання виходу в Ла Лігу, то він залишиться.
По Мудрику: дуже добре, що він знову зможе грати. Не має ігрової практики, але якщо він вийде на поле, то іншим футболістам буде важко з ним конкурувати. Він, гадаю, в гарній фізичній формі.
Трубіна хотів «Ювентус», але «Бенфіка» забагато просила. По воротарях я взагалі проблем не бачу. Є Лунін в «Реалі», гадаю, Жозе Моурінью даватиме йому більше ігрової практики. Є ще Різник з «Шахтаря». Довбик перейшов у Болонью, де матиме достатньо ігрової практики. Малиновський в «Трабзонспорі» також буде грати. Бо футболістів, коли запрошують, то на лідерські позиції.
Та й узагалі я б не сказав, що збірна Грузії додала в грі після того, як вони були на піку. Кварацхелія й кілька інших вправних футболістів не витягнуть збірну. Бо в нас більш кваліфіковані гравці. Захисників рівня Забарного, Миколенка в них точно немає.
Упевнений, що ми виграємо цей матч. Та й групу взагалі. Угорщина, як і Грузія, була на піку кілька років тому. Північна Ірландія — міцна команда, але, при всій повазі, гравців рівня наших футболістів у них немає.
Геннадій Чеховський
