Колишній головний тренер «Чорноморця», «Маріуполя», «Кривбасу» і «Ворскли» Олександр Бабич поділився своїми враженнями від матчу-відповіді донецького «Шахтаря» проти нідерландського АЗ (2:2) у 1/4 фіналу Ліги конференцій та оцінив перспективи «гірників» у півфіналі турніру — у протистоянні з англійським «Крістал Пелес».
Олександр Бабич
— Як я і прогнозував, маючи перевагу в три голи після першого матчу, в другому поєдинку «Шахтар» зіграв більш розкуто, по рахунку. Так, загалом, і вийшло. Натомість від АЗ очікував куди більшого. Думав, вони з більшою самовіддачею спробують зіграти, будуть відчайдушно намагатися нівелювати гандикап «гірників», але нічого у голландської команди не вийшло.
Сподобалося, що «Шахтар» грав не відходячи від свого атакувального стилю, попри комфортну перевагу. Не сіла команда Арди Турана в захист. Діяла по рахунку, але не закривалась.
Звісно ж, гра «Шахтаря» була далека від ідеалу, кажу, як тренер, який не просто дивився гру, як вболівальник, а аналізував її. Наприклад, мені не сподобалася певна розслабленість «гірників» після голу Аліссона. На певний час донецька команда віддала ініціативу, розслабилася, за що й була покарана. І тут є питання не лише до гравців, а і до тренера. Туран провів протягом десяти хвилин чотири заміни (Егіналду замість Аліссона, Марлон Гомес замінив Ісаке Сілву, Лукас Феррейра помінявся місцями з Невертоном, а Лука Мейрелліш з Кауаном Еліасом, — прим. ред.). Він фактично повністю перекроїв атакувальну ланку, дещо посиливши захисну, випустивши опорника Марлона Гомеса замість Ісаке Сілви.
Однак варто сказати, що із замінами Туран все ж вгадав, бо саме свіжі Феррейра й Мейрелліш на двох і зметикували другий гол, який остаточно «закрив гру». Однак, повторюсь, розслаблення гравців «Шахтаря» дещо непокоїть. Треба робити висновки. Простіше й спокійніше має грати команда та не вимикатися передчасно з боротьби.
— Чи можна сказати, що «Шахтар» пройшов АЗ на класі, завдяки вищій індивідуальній майстерності гравців?
— Завдяки вищій індивідуальній майстерності гравців — так, на класі — ні. Бо клас — це про команду загалом. Бразильські легіонери затягли «Шахтар» до півфіналу на своїх плечах.
Щодо чіткої командної гри, системності, то її не те, що немає, але над цим компонентом ще слід чимало пропрацювати Турану.
Окрім бразильців, я б також хотів відзначити і наших хлопців. У другій грі, наприклад, добре діяв ромб Різник — Бондар та Матвієнко — Назарина.
— Далі у донецької команди дуель з лондонським «Крістал Пелес», командою, яка не хапає зірок в АПЛ, то спалахне, то її лихоманить, але вважається чи не головним фаворитом на перемогу в Лізі конференцій. На кого у цьому протистоянні ставите ви?
— У протистоянні «Крістал Пелес» — «Шахтар», якщо говорити у відсотках, то перед першим матчем віддаю перевагу лондонській команді 70 на 30. Так, це не гранд АПЛ, але й не аутсайдер. Підбір гравців у Олівера Гласнера дуже непоганий, колектив бойовий. На внутрішній арені вони вже ні за що не борються — не вилетять, але й у першу єврокубкову шістку не потраплять. Тож, «Крістал Пелес» буде максимально зарядженим саме на півфінальні матчі Ліги конференцій і на перемогу в цьому турнірі загалом.
Та знаєте, «Шахтарю» під силу перемогти «Крістал Пелес» за сумою двох матчів, бо потенціал у цього складу «гірників» дуже великий. Бразильська молодь — Аліссон, Кауан Еліас, Ісаке Сілва, Лука Мейрелліш та їх досвідченіші співвітчизники Невертон, Вінісіус Тобіас, Педріньйо й решта вже відчули смак крові, перемог, і готові вигравати й надалі.
Та й зараз у «Шахтаря», однозначно, є певний психологічний підйом. І вихід у півфінал Ліги конференцій, і непогані шанси на золото в УПЛ, і недавній візит президента клубу Ріната Ахметова.
Віктор Глухенький
